Спочатку був вибух, вогонь, лихоманка,
Розгублено з острахом глянеш довкола.
Ти просто знайома? Кохана? Коханка?
Душа в ейфорії, за мить уже квола...
Флюїди чиїсь опромінюють наче,
Отримуєш опіки, та не на шкірі.
Раптово зима, де ж сонце гаряче?
Блакить затягнули свинцем хмари сірі...
Ну все, відпалало, у пам'яті попіл.
Недуга здалася, близьким є одужання.
Та думка лунає, зненацька, як постріл:
Що поруч нікого, ти в зоні відчуження...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705430
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2016
автор: Ірин Ка