[i]Дощ розсіяних днів,
іній забутих чуттів,
ще один випав у простір,
лишивши роботу птахам -
збирати розкидані букви
на полі Вологи Чудес...
Тунелі до зір через роки,
Крутиться колесо хмар,
слова бубнявіють вкотре
свіжим нектаром роси
і кругом йде голова -
моя беззахисна система...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705452
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.12.2016
автор: Мандрівник