РОЗЗУВ…

Перелітні  птахи  відлетіли  давно,
Розгубивши  пір'їни  в  осінньому  лісі,
В  погребах  захмеліло  солодке  вино,
Горобці  причаїлись  тихенько  у  стрісі...

До  весни  ще  далеко  -  зима  на  порі,
Що  скує  і  засипле  непрошеним  снігом.
Тьмяно  світять  в  нікуди  старі  ліхтарі,
Чорні  тіні  ховаються  в  темінь  з  розбігу...

А  дощі  доливають  останню  сльозу,
Що  спадає  до  ніг  золотавим  намистом,
Вітер  шарпав  сердито  і  швидко  роззув
Мерзлу  землю,  що  вкрилася  змореним  листом...

                     -                  -                    -

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705462
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.12.2016
автор: Наташа Марос