Злегка накурені, такі прості
тримаються за поручні тритамільйоних кораблів
і запускають в небо повітряних дитячих змій(мрій)
та подумки собі говорять, що так воно усім їм треба
злегка начитані, такі прості
від теплого бокалу чисто-вина
крізь сон вони в розмові теплі і душевно молоді
й прокручують з середини механізм подертої машини.
В очах свобода, а слова фальшиві
проходять крізь буденну однотипність
нерозраховані мимовільйонні дні і як туман мінливі
термінімум всього потрібно тій людині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705580
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2016
автор: Arthur Savchuk