І знову голос кличе в небо
Немов живу в забутім краї
Шукав та не знайшов я тебе,
І на землі та в тихім раї.
Листопад, листопад засипає надвечір.
Потонув я у спогад серед ранній зорі
Забуваю я голос, тільки клекiт лелечин
Забуваю я ночі… пам’ятаю ті дні.
А осінь застужає зранку,
На вікнах визерунки править.
Лелеки відлітають з ганку
Та крилами все небо бавлять
Листопад, листопад засипає надвечір.
Потонув я у спогад серед ранній зорі
Забуваю я голос, тільки клекiт лелечій
Забуваю я ночі… пам’ятаю ті дні.
Лелека, милий птах, лелека,
Укрий мене свої крилом.
Та віднеси, лелеко, недалеко
Де загубив я дивний сон.
Листопад, листопад засипає надвечір.
Потонув я у спогад серед ранній зорі
Забуваю я голос тільки клекiт лелечин
Забуваю я ночі… пам’ятаю ті дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705604
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.12.2016
автор: Dema