Боєць із обличчям актора,
Йому би стояти на сцені,
Та мати його важко хвора
І злодій заліз до кишені.
Вдягнув камуфляж замість фрака,
Тепер інструмент – автомат,
Не “браво“ кричать, а “атака“,
Натиснув курок азіат.
Вогні – не сценічні, а вражі,
Засіяно мін замість квітів,
З димових завіс макіяжі -
Комплекти ворожих привітів.
Не знаю чи Бог, а чи Муза
Тримають його на цім світі,
Вдягнули в броню віртуоза
( Таланти його у зеніті).
Я серцем мелодії чую,
Що шле він своїй Батьківщині,
Вони мою віру гартують:
З ним вистоять – шанс Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705628
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.12.2016
автор: Шостацька Людмила