А ми з тобою сутінки залишим,
Бо між життям і ніччю досить жити.
І новий розділ пам'яті напишем
Про джерело з якого варто пити.
Про дивограй, де варто вдруге,втретє,
Переродитись ,і - явитись птахом...
І ,кришталево , в новім чистім злеті
Дать відкоша , мов світ старому жаху
Неприйняття. Полинувши крізь тіні,
Світліше відчувати і чинити...
І ми згадаємо,що душі в нас - нетлінні,
І , спробуємо біль в них полюбити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705689
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2016
автор: Вадим Димофф