О Серафиме шестикрилий,
Ти завжди добавляєш сили,
Є посланецем мені із раю,
Вогнем від скверни очищаєш,
А, як шляхами трохи хиблю,
Ведеш за руку уздовж лімбу.
Втрачаю часом рівновагу,
Чи в надмір відчуваю спрагу,
Ти – тут, як тут - несеш незримо
Ясне, величне негасиме,
З колін піднімеш, витреш сльози,
Відводиш в сторону загрози.
Скажи, мій любий охоронцю,
Як не губить життєвих лоцій?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2016
автор: Оксана Дністран