Розплющ очі, встань і поглянь,
Над небом зорі світять нам,
Гуляє вітер: без втоми, без вагань,
А тишина дарує спокій, гам!
Такі щасливі, хочеться тепла,
Але кохання то завжди міцніше!
Її манила, здавалось, а ще єднала,
Його усмішка як спокуса в перше!
А довгий погляд, глибиною повен,
Її присутність й холодненькі щічки,
Малому хлопцю - хай дарують човен
А в цього щастя, хоч лічи смерічки...
- Окремі ночі, а я до тебе хочу,
Без тебе дні сумні,без тебе не пророчі
І я спішу, в велику даль кричу,
Ти моє сонце, мої роки охочі..!
(с)Володимир Ярославський
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2016
автор: Володимир Ярославський