Ти сумно кажеш, що дійсно я старий вже.
Правда. Надовго руки/пальці німіють,
Інколи навіть тіло здається чуже,
Молоді мудрість мою не розуміють,
Не малюю, не пишу давно буриме,
Слова, мов волосся, все більше сивіють…
Та знаю: життя моє неповториме,
Мої руки досі багато що вміють,
З мене можна писати навіть максими…
Адже ідеї в мені ще крилатіють!
11.12.2016
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705998
Рубрика:
дата надходження 11.12.2016
автор: Левчишин Віктор