Промінь заглянув зранку в віконце,
Мов діамантом грається сонце,
Світяться роси, зникли тумани,
Гоять покосам скошені рани.
Часто нам ранки вечором сняться
І у покосах трави ятряться.
Луг вкривається килимом новим,
Ночі приходять світлом ранковим.
Я вже прокинувсь, йду у тумани,
Там де росинки б’ють в барабани.
Зорі погасли, Місяць сховався,
Мені здається, я закохався.
Я закохався, друзі, повірте,
Моє кохання – наче повітря,
Виросли крила, серце співає,
Доля єдина - більш не шукаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2016
автор: Віталій Назарук