Я просинаюсь серед ночі

Я  просинаюсь  серед  ночі,
бо  чую,  як  батько  б'є  мене  малого  ременем;

Я  просинаюсь  серед  ночі,
бо  чую,
як  крізь  минуле
до  мене  в  постіль  проковзує  чудо,
що  іще  не  вимовляє  букви  "р",
й  намагається  сказати  мені,  що  стане  наркоманом.

Я  просинаюсь  серед  ночі,  бо  Дарій,  прокинься,  не  спи.
За  четвертий  столик  Кіш  Лорен  з  Рислінгом,
замовлення  горить,  Дарій,
8  столик  готовий  зробити  замовлення,
не  спи,  Дарій,  прокинься,
за  четвертим  столиком  сидять  грифони,
з  четвертого  столика  доносяться  клацання  клювів
і  сиплеться  пір'я.
Дарій  прокинься,
не  спи,
четвертий  столик  замовив  сухожилля  офіціанта.

Я  просинаюсь  серед  ночі,
бо  час  пролітає  повз  мене,  мов  навіжений,
й  кожним  наступним  днем  я  побачу  у  дзеркалі  усе  розбитішу  людину,
хоч  я  цього  зовсім  і  не  помічаю:
лише  футболки,
з  котрих  я  більше  не  виросту,
обвисають  на  моїх  вивітрених  кістках
й  вигорають  на  них.

Я  просинаюсь  серед  ночі,
бо  мам,  скільки  можна,  мам?
Ти  ж  колись  розповіла  мені  ніжним,  хрипким  голосом,
наче  казку  перед  сном,
про  цей  світ,
розкажи  мені,  мам,
чому  б  просто  припинити  усю  цю  драму,
чому  б  просто  не  обірвати  це  життя,
чому  ж  я  маю  висіти  в  цих  нотах,
наче  на  шарнірах,
чому  мушу  постійно  слухати  їхні  крики,
чому  вони  усі  так  невпинно  плачуть  у  мене  на  колінах,  мамо,
вони  щось  говорять  про  втрачені  надії,
вони  скиглять,  бо  у  них  відібрали  усе,
мам,
скільки  можна,  мам.
Я  більше  так  не  буду
Я  більше  так  не  буду
Я  більше  так  не  буду.

Я  просинаюсь  серед  ночі,
бо  у  кімнаті  тиша,  але  усередині  усе  бурлить  і  закипає,  наче  суп,
готове  уже  розлитись  по  венам.

Я  просинаюсь  серед  ночі
й  іноді,
затиснувши  в  кулаці  усі  чоловічі  сльози
я  мрію,
щоб  не  прокинутись  більше  ніколи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706157
Рубрика: Верлібр
дата надходження 12.12.2016
автор: Лажневський