Я просинаюсь серед ночі,
бо чую, як батько б'є мене малого ременем;
Я просинаюсь серед ночі,
бо чую,
як крізь минуле
до мене в постіль проковзує чудо,
що іще не вимовляє букви "р",
й намагається сказати мені, що стане наркоманом.
Я просинаюсь серед ночі, бо Дарій, прокинься, не спи.
За четвертий столик Кіш Лорен з Рислінгом,
замовлення горить, Дарій,
8 столик готовий зробити замовлення,
не спи, Дарій, прокинься,
за четвертим столиком сидять грифони,
з четвертого столика доносяться клацання клювів
і сиплеться пір'я.
Дарій прокинься,
не спи,
четвертий столик замовив сухожилля офіціанта.
Я просинаюсь серед ночі,
бо час пролітає повз мене, мов навіжений,
й кожним наступним днем я побачу у дзеркалі усе розбитішу людину,
хоч я цього зовсім і не помічаю:
лише футболки,
з котрих я більше не виросту,
обвисають на моїх вивітрених кістках
й вигорають на них.
Я просинаюсь серед ночі,
бо мам, скільки можна, мам?
Ти ж колись розповіла мені ніжним, хрипким голосом,
наче казку перед сном,
про цей світ,
розкажи мені, мам,
чому б просто припинити усю цю драму,
чому б просто не обірвати це життя,
чому ж я маю висіти в цих нотах,
наче на шарнірах,
чому мушу постійно слухати їхні крики,
чому вони усі так невпинно плачуть у мене на колінах, мамо,
вони щось говорять про втрачені надії,
вони скиглять, бо у них відібрали усе,
мам,
скільки можна, мам.
Я більше так не буду
Я більше так не буду
Я більше так не буду.
Я просинаюсь серед ночі,
бо у кімнаті тиша, але усередині усе бурлить і закипає, наче суп,
готове уже розлитись по венам.
Я просинаюсь серед ночі
й іноді,
затиснувши в кулаці усі чоловічі сльози
я мрію,
щоб не прокинутись більше ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706157
Рубрика: Верлібр
дата надходження 12.12.2016
автор: Лажневський