Як дощ малює кола на воді,
Так я грудей твоїх круги цілую.
Вустами вздовж єства твого іду я,
Щоб опинитись на твоєму дні...
У травах як шепочуться вітри,
Так пальці рук твоїх в моїм волоссі...
І як чекає зиму гола осінь, –
Ми на межі... Собі тебе відкрив...
Як нероздільні є планета й вісь,
Кружляємо на двох єдиний всесвіт
Й довкола нас безодні в перехрестях
Із висями у вічності сплелись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706271
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.12.2016
автор: Бойчук Роман