[i]Він грав джаз до самого рання,
вона плела квіти із марева хмар.
Все було нереально природньо,
як стихія щасливих небес...
А люди пхалися в черзі за щастям,
наче хліб роздавали задарма,
лиш обом було якось медово -
їх давно захопила лавина
партитур експресії світла,
що звучала, звучала, звучала...
Вже не було жодного жала,
Тільки сон, тільки джаз, тільки хмари...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2016
автор: Мандрівник