Життя, як водиться, у кожного своє:
Легке, важке, змістовне, беззмістовне,
Треба любить його таким, як воно є
Радіти й дбати, щоби було повним.
Воно принадним є у будь - якому віці:
Малюк, юнак, дорослий чи старий,
Віртуальне, явне, діється чи сниться,
Аби лиш бачив ти доробок свій.
Життя минуле, сьогочасне чи майбутнє -
Йому оцінку розум твій весь час дає,
Що в нім збулось чи повністю відсутнє,
Чи гідність і порядність, щастя в ньому є.
Коли тебе життя до стінки притискає
І світить тобі смерть, тюрма або сума,
Думай і дій, останньою надія помирає,
Без волі Божої вона не відійде сама.
Всім жити – добре але добре жити – краще
І кожен лише раз на світ являє,
Старайсь, твори, трудись, не будь ледащим,
Усім, хто трудиться і Бог допомагає.
Хай доля нам, живущим, усміхнеться
Душу і серце людським щастям обігріє
І благодать до кожного нехай торкнеться
Щоб ще робив, творив, садив і сіяв.
Легко чи важко, а ви живіть у світі,
Бо саме тут себе ти маєш відтворити,
Кохать, народжувать, виховувать, ростити,
Дерзать, літать чи славить і хотіти жити.
10.12. 2012р., Київ
*Фото вишивки народної майстрині А.І. Червоненко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706535
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.12.2016
автор: БГІ