розсипчасті зграї
голубів білогрудих,
як у змові,
ударять водночас крильми –
шугонуть угору і знов осідають
розрізненими
сніжинами плавними…
маневри, натяк чи просто гра?
а виходить – наче здуває грудень
поземки зимові
назад у небо із хутряного коміра…
…і кому цікаві ті випадкові враження
вранішнього крізь-віконного споглядання?
може й нікому…
та смисл і значення в тому,
що реальність – своєрідна програма,
узагальнена панорама:
спостереження до спостереження – і знання,
образ-бачення
виловлене свідомістю з небуття – до існування
14.12.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706587
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2016
автор: Валя Савелюк