Прийшла мобілізація
Майже у кожну хату,
Тож українську націю
Призвали у солдати,
Звезли всіх під реактор
В свинцевих фартухах,
Пізніше «ліквідатор»
Напишуть їм в квитках…
А ворог там невидимий,
Не відкидає тінь,
Та все вража й душитиме
Ще кілька поколінь…
Мовчало тоді радіо,
У всіх містах – парад,
Радіаційна ж гадина
Душила всіх підряд…
Тріщали лиш дозиметри,
Неначе цвіркуни,
Казали:- «Вам не вижити
У тихій цій війні…
Бо ворог тут невидимий,
Не відкидає тінь,
Вражатиме й душитиме
Ще кілька поколінь…»
Пройшло багато років,
Хто першим був в бою,
Пішли у вічний спокій,
А дехто ще в строю…
Вам дошкуляють рани
Усі оці роки,
Від нас – любов і шана,
Ви справжні козаки!
Хоч ворог був невидимий
Не відкидав він тінь,
У саркофаг зачинений
На кілька поколінь!
Живіть, любіть, амінь!
09.12.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706597
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 14.12.2016
автор: Віктор Погуляй