Не спи, душе

Не  спи,  душе,  не  спи  й  не  прокидайся.
Бо  ранок  прийде  й  ти  себе  вже  не  знайдеш.
Ти  знов  хворієш.  Знову  тяжко.  Ти  признайся.
Як  ранок  прийде,  то  й  до  ліжка  не  дійдеш.

Не  зможеш  випити  ні  краплі  кави,
Бо  її  запах  вже  спинить  серцебиття.
На  цю  хворобу  ти  не  матимеш  управи,
Бо  це  життя.  Це  все  твоє  життя.

Не  зможеш  дихати  і  не  відкриєш  очі.
Хвороба  знищить  у  твоїй  душі  живе.
Бо  треба  думати,  з  ким  лишилась  поночі.
А  чи  не  з  тою,  що  своєю  не  назве?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706625
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.12.2016
автор: kutorlanova