Трапляється іноді,
Приходить зима.
А ми такі молоді,
Живемо дарма.
Хтось їде із дому,
Хтось поспішає у дім -
Минають сніг по-дурному,
Не бачать радості в нім.
Лиш вона, така мила,
Мотає клубок.
Із пухнастого дива,
І з чистих думок!
Маленька дівчинка
На вулиці грає!
Багато щастя в очах -
Просто сніжинки збирає!
Не бачить нічого
Крім природи творіння.
В душі відчуває,
Що бере там коріння.
А ми - не відчуваєм...
І навіть, не зберегти,
А помилуватись природою
Забуваємо ми...
15.12.2016р. 9:34
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706660
Рубрика:
дата надходження 15.12.2016
автор: Юрій Мариніч