(Відгук до вірша улюбленої С.І.М.ки)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706282
Пил заколисує гострі моменти печалі
Час душить пледом пекучий душевний вогонь
Ми, що в теперішнє згустком холодним вростали,
Вітер згадали, що рвав неспокійну гармонь.
Стовпом соляним вдивлялись в пожежі минулі.
Правильно-чемні так нудили світом пустим.
І воскрешались томління гріховні поснулі
В пісні дудука, розлитої смутком густим.
Ми семимильно стрибали по днях своїх вперто,
Так відчайдушно розгін набираючи... Враз
Голос дудука збудив те, що часом не стерти -
Серця тепло, що щораз животворює нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706782
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2016
автор: Мар’я Гафінець