Зіронька ясна по небу ходила
і хоровод із зірками водила,
щоб малювати сузір’я блискучі,
лагідно світять на небі уночі.
Йдуть зірочки всі одна за одною,
що намалюють у небі зимою
і чи завадою був снігопад,
а ще сніжинок рясний променад?
Усі сніжинки летять на помости
і у вікно залетять вони в гості,
але розтануть: у хаті - тепло,
дрова у печі палають давно.
Відблиск танцює на стелі й стіні,
киценька грілася поруч, їх дві,
гріються киці щоночі в теплі,
сни навівають дітям уночі.
Місяць і зіроньки світять у вікно,
а там танцюють сніжинки давно,
дивнії танці веде снігопад,
спи, земле, спати прийшов уже час!
12.12.2016.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706800
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2016
автор: Светлана Борщ