Візьму тебе в політ космічний
Безмежжям простору, орбіт,
У незабутній, фантастичний, —
Приблизно через сотню літ.
Нас пригостять зірниці чаєм
Із медом, що такий смачний.
А тишина за небокраєм
Відкриє світ свій чарівний.
На ріг ми сядем місяченьку,
Щоб казочки нам повідав,
Закинем вудку золотеньку
В небесно-променистий став.
Наживку кинемо-комету,
У сяйві, хоч би на версту…
Побачимо свою планету,
Піймаєм рибку золоту.
Вона нам виповнить бажання,
Задумані на висоті,
Здійсняться наші сподівання,
Щасливі будем у житті! 10/01/16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2016
автор: Lana P.