[i]Ви помічали раніше як згорають дні? Банально згорають як улюблені цигарки - в якийсь момент заговорившись ти просто помічаєш, що куриш фільтр. Залишається секунда до опіку. [/i]
[b]День 1. Просвітлення [/b]
Всьому новому в нашому житті передують своєрідні збої в системі, помилки в програмуванні, зміни в будові геному, прірви замість чергової сходинки.
Засинаючи він звично для них обох говорив з нею по телефону. Все як завжди: "Знову привіт, як пройшов день, що нового на роботі, цілую, люблю, до зустрічі завтра на парах, добраніч".
Та цього разу щось пішло не так - до звичного набору додались "зустрілась з колишнім", "вино", а може й не "вино", а "вина", тепер, майже через 9 місяців йому вже важко пригадати точне чергування приголосних і голосних, що виринали тоді з її гортані. Залишилось лиш відчуття закипання і утворення бульбашок адреналіну в крові, що ставали все більш матеріальними з кожним новим її "а". Розмова продовжувалась ще декілька хвилин, поки на своєму піку не спалахнула червоною кнопкою завершення виклику. І хоч про ідеальні стосунки тут годі й говорити (його роман зі старшою на 4 роки завідуючою магазину, де він поєднував роботу охоронцем з навчанням в університеті тривав вже близько 3ох місяців), загальне незадоволення глухими ударами передались на боксерську грушу у сусідній кімнаті.
Потім були намагання заснути, перший пост на СтудКаучі і перша вписка в Рівному...Але про це згодом.
Так наш герой вирадково роздавив метелика.
Так розпочалась його подорож.
p.s Дві криві показують траєкторії еволюції дивного атрактора Лоренца при дуже близьких початкових умовах. Кінцеві точки значно відрізняються.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2016
автор: NazarCrash