Стоїть дівчина, коси розпустила,
В люстерко дивиться прозорої води,
Немов би хоче своє личко вмити,
Але не може погляд відвести.
Бо зачарована ж бо вродою своєю,
Отак вона стоїть усе життя.
Милуються і люди також нею.
Хто це?Зеленокосая...(Верба).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707019
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 17.12.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський