А знаєш, певно є щось в наших генах
І поклик крові … водний Зодіак...
Щось дивовижне – із небес той знак
І гідності, і благородства – в венах –
У роду дереві життя зеленім.
Несхожість ззовні і велика схожість:
На відстані вичитуєш думки,
Зриваєш дамби, береги ріки
Рівняєш, обминаючи ворожість…
Все, що завгодно, тільки не порожність…
Радію, що Ти є на білім світі –
Мені відома доля трьох братів –
Їм різних послано було катів…
Одного Бог забрав іще в розквіті –
Поета роду обламалось віття…
Неси у світ найкраще – спів душі!
Дай Боже, в правді жити та любові
І вірним бути сказаному слові.
Хай благодаті лиються дощі,
Щоб роду не ганьбили злом чужі.
(17 грудня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2016
автор: палома