ДУЙТЕ, ДУЙТЕ ШАЛЕНІ ВІТРИ…

Дуйте,  дуйте  шалені  вітри,
Віднесіть  всі  тривоги,  й  печалі.
Я  досягну  своєї  мети,
Розгадаю  таємні  скрижалі.
Я  стояла  на  грані  світів,
І  готова  була  стрибнути,
Але  голос  у  серці  дзвенів,
Я  змогла  з  краю  прірви  звернути.
Я  не  здамся  ніколи  в  житті!
Я  навчилась  у  небо  дивитись,
Більше  вже  не  боюсь  висоти,
Знаю  як  це  летіти  й  розбитись.
Я  пішла  проти  світу,  сама,
І  назад  не  повернусь  ніколи.
Я  іду  де  моя  весна,
Оживляє  похмурі  гори.
Дуйте,  дуйте  шалені  вітри,
Я  вдихнула  свою  свободу.
Я  вже  знаю  куди  іти,
Я  знайшла  вже  свою  нагороду.
Я  навчилась  любити  світ,
Помічати  красу  навколо,
І  на  небі  мов  тисячі  свіч,
Під  чарівне  місячне  соло.
Моє  щастя  в  простих  речах,
І  так  хочеться,  просто  жити.
Я  навчилась  ховати  страх,
І  любити,  життя  любити.
Дуйте,  дуйте  шалені  вітри,
Бо  у  серці  моєму  буря.
Я  навчилась  життя  берегти,
Я  навчилась  читати  сузір'я.
Я  навчилась  любити  все,
Що  колись  не  могла  збагнути.
Нехай  вітер  печаль  віднесе,
А  я  буду  цей  світ  любити.
За  красу  садів  на  весні,
За  калину  у  чистім  полі.
За  ранкову  криштальну  росу,
І  свою  незбагненну  долю.
Бо  так  мало  дано  часу,
Щоб  усю  цю  красу  збагнути,
Я  зустріла  свою  весну,
І  навчилася  просто  жити....

НАДІЯ  КИШЕНЯ  18.12.2016.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2016
автор: КОЛЮЧКА