[i](Роздуми про демократію через призму історії)
[/i]
Народовладдя – то найкраща для держави
Серед відомих людству форм правління.
Для твердження такого є підстави –
З глибин віків росте його коріння.
Патент належить жителям Еллади –
Народовладдя в греків - демократія.
Народу вибір шлях давав до влади,
Втрачала силу родова аристократія.
Але і в греків теж були тирани,
Коли їм владу довіряв народ.
Довіра популістам – це кайдани,
Розплата за обмеження свобод.
За все доводитися платити у житті –
У мишоловці тільки сир безплатний.
Міста-держави зникли в небутті,
Програвши долі поєдинок ратний.
Рабами стали грецькі громадяни
Республіки - народу Риму слави.
Патриції й плебеї – городяни –
Гуртом вели у вічнім місті справи.
Та вкотре повторилися історія –
Плебеї «Хліба і видовищ!» захотіли.
Імперією стала територія
Республіки, що у крові втопили.
Тирани-імператори обманом
І страхом владу всю узурпували.
А варвари-сусіди всім майданом
Вождів демократично обирали.
«Історія – учителька життя» –
Відомий світу римський афоризм.
Та неуки не варті співчуття,
Якщо їх одурманив нарцисизм.
Народів переселення великого
Імперію поглинула дифузія.
Народовладдю непорочно-дикому
Скорилась демократії ілюзія…
© S.Nemo
18.12.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707274
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 18.12.2016
автор: Finist