Тобі

Не  знаю  чим  собі  зарадить  
Коли  душа  страждає  і  болить  
Від  колючок  твоєї  зради,  
Від  гіркоти,  що  довелось  попить.

Тобі  ж  страждань  я  не  бажаю,  
Душа  нехай  не  знає  каяття,  
Залиш  мені  хоч  краплю  жалю  
За  нашим  щастям  спільного  життя.

Любов  з  роками  раптом  щезла  ,  
Хоч  ми  клялись  усе  життя  любить,
Ріка  образ    зненацька  скресла,
І  вдвох  уже  нам  стало  тяжко  жить.

Троянда  нашого  кохання
Зів`яла    наче  скошена  трава,
Лишилося  одне  бажання  –
Не  говорить  образливі  слова.

Нехай  щастить  тобі  у  всьому,  
Я  гіркоту    з  собою  заберу,  
Живи  по  довше  в  світі  цьому,  
А  я  без  тебе  в  самоті  помру.
06.01.99

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2016
автор: Георгій Федорович