семидесятий відсоток води витікає з долоні
наче твій дихаючий організм став бичком для поживи
перед прильотом додому тебе вже підсмажать на зонах
і лиш тоді тебе зможе побачити перша родина
навіть зіпсовані селфі навряд чи покажуть той вимір
краще подумай коли тобі вдасться здолати планету
привиди страху підкажуть дорогу побиту не ними
знайдуться яма канава та інші вибоїни злети
крах твоїх сил настає коли ти вилітаєш з поверхні
але ти борешся з духами бо в тебе досі є стимул
не залишати думок що ти вийдеш з нірвани
а вмерти
ти там повинен коли ти побачиш вже другу родину
світло смертей настигає за рік обертаючись в тілі
разів зо вісім
від тих інтерстелларів хочеться рому
ти не один
окрім тебе ще сотні людей мають сили
аби замучені але щасливі вернулись додому...
XVIII-XIX.XII.MMXVI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707386
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.12.2016
автор: Systematic Age