Мої Лазірки, моя криниця.
Вода цілюща, добром іскриться,
В годину смутку, в світлу годину
До тебе, рідне село, прилину.
Спів солов’їний, вербові коси –
Тут промайнуло дитинство босе.
Тепло родинне сонечком сяє,
Ріка любові не висихає.
Колосся хлібне, як чисте злото.
Труд селянина – тяжка робота.
Село в долині, ставочки сині –
Моя столиця на Україні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707406
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2016
автор: Ніна Третяк