Моє життя колюче стерня
Корінням вздулася земля
Стирчить відрізане створіння
Солома чиста порохня
Я сам похилений і в землі я вріс по пояс та стою
Зворотня сторона від неба
Я жовто сірий , я в строю
Тоненьких трубок безголових
Колючих паличок кривих
Впиваюся у п'ятки зубом
І кров біжить, і я дрижу
Мої брати колюче стерня
На вік наш вистачить усім
Ми жмутки від життя
Не більше
І сік по нам вже не біжить
Тому впиваємось у м'ясо
І відгризаємо шмаття
Моє життя колюче стерня
Я жовто жовте небуття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707443
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.12.2016
автор: sofjadamenko