Зачарована йшла по луках за тобою.
По слідах твоїх ніг намагалась іти.
Обернись! Чи присядь під отою вільхою.
І слова мої ніжні відчуй серцем ти!
́́
Не присів. Не відчув...І вітри я благала-
Доженіть! Зупиніть!...Та ударив лиш грім.
Темні хмари на небо вітри ті нагнали,
Щоб вогонь загасити у серці моїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2016
автор: НАСТУРЦІЯ