У  долі  я  твоїй  зявилася  лебідкою,
Печаль  оплутала,  наче  кохання  нитками,
Торкнулась  пір'ячком  своїм  давнішніх  споминів
Колись  не  в  той  ти  човник  сів
З  весельцем  зламаним…

Хвиля  далеко  занесла  від  мого  берега,
А  та  хатиночка  була  уся  з  химерами,
Чекала  мабуть  на  любов,  а  та  не  линула
Припнула  човник  до  стовпця  
Тебе  ж  покинула…

В  долю  твою  змогла  влетіти  лиш  лебідкою
Любов  розквітла  навесні  білою  квіткою,
До  ніжних  пелюсток  її  чомусь  ти  горнешся
Спомин  прилинув  лиш  на  мить
Й  вже  не  повториться.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2016
автор: Галина Р