А душа лишилась на пероні…

Я  не  розлюблю  тебе  ніколи,
Пам'ятатиму  тебе  завжди.
Сніг  мете,  хурделиться  довкола,
Мчать  у  безкінечність  поїзди...

А  душа  лишилась  на  пероні
І  слова  ще  ніжили  її.
Билось  серце,  пульсували  скроні,
Очі  пам'ятатиму  твої.

В  них  блакить  і  глибина  озерна,
Блиск  такий  немов  зійшла  зоря.
Кава  на  столі,  холодна...  Темно...
За  тобою  так  сумую  я...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)