Зимні дні такі куценькі!
Місяць - сонця заручень.
В кого б знати ті обценьки,
Що обрізують нам день?
Хто нагнав нам оті хмари,
Які білих мух несуть.
Як овечки у отарі -
Густо й тихо до нас йдуть.
Хто нам снігу намітає,
Ожеледицю кує?
Все навколо покриває,
Білим золотом снує.
Ой! Буде зима велика!
Довга буде, як на гріх.
І холодна , і безлика.
Тільки сутінки та сніг!́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707778
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.12.2016
автор: НАСТУРЦІЯ