Знаєш, сонце, я вірю у світло,
Бо воно переможе пітьму.
Глянь, ось небо безхмарно розквітло,
Всім єством вже відчуло весну.
Свіжі пахощі талого снігу
Пробирають мене до легень.
Вітерець від легенького бігу
Від квіткових хмелів одкровень.
Знаєш, сонце, я вірю у ве́сну,
Вона вселить енергій витки,
Перев’яже своїм перевеслом,
Надихне на мрійливі стежки.
Щоб ніколи на них не згубитись,
Щоб знайти свій оновлений шлях
І душею природі коритись,
Щоб розквітнути у почуттях.
Знаєш, сонце, я вірю в прозріння
У висотах палких, осяйних,
Бо воно, наче Боже насіння,
Сіє мудрість у душах людських.
Знаєш, сонце, я вірю в кохання,
Що курличе, немов журавлі.
Посміхнеться в обіймах світання,
Нас тримає на любій землі.
Знаєш, сонце!..
2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707997
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2016
автор: Lana P.