Зупинилися вітру шпіцрутени
знов додому мене принесло
по шляхах - не моїх - переплутаних
поетичне - моє - ремесло
І до ранку мені чаклуватиме
чорна дівка на совість і страх
і блукатиме тінями хатою
три катрени у сивих очах -
І коли на четвертім зупиниться
і настане досвітня пора
я зустріну останнього витязя
свистом тоншим за комаря
В цьому царстві якась червоточина
звідки крапає дощик і кров
споглядає очима пророчими
мене з маківки до основ
Чорний місяць у хмарах цяцькованих
невеселими сурмами Дня
ми йдемо добровільно з оковами
і дорога і небо в огнях
І спинившись на синьому цоколі
під вагою прогнутих небес
язиком тихо янголи цокають
і сміється та чухає біс
Кучеряву скуйовджену бороду
Що він робить у мене в душі?
Опинився в чужому я гОроді
між поетів повій і машин.
І щоночі з іржавими лицарями
ми по барах горілку п'ємо
і нас лупить по пиці поліція
і дере мов із ока більмо
Байстрюки на землі ми цинобровій
ми небажані діти МГІМО.
Всі живуть і радіють. Недобре нам.
Тільки нам. Може буде? А мо...
==============
Зайві пояснення:
- "В цьому царстві якась червоточина". Це мається на увазі "Гамлет"
Something is rotten in the state of Denmark.
Hamlet (1.4), Marcellus to Horatio
- МГИМО (Московский государственный институт международных отношений). Це така аналогія.
-"У Російській імперії шпіцрутени застосовувалися також для покарання цивільних осіб (насамперед з податкових станів) за вироком військового суду і за статутом про засланців[2]. Засудженого змушували проходити крізь стрій з 100–800 солдат, які прутами били по спині засудженого. На початку XIX ст. число ударів доходило до 6000. У цьому випадку «прогнання крізь стрій» було рівносильно смертної кари."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708076
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2016
автор: dydd_panas