.....Шукаю твої руки в темноті. Та, як сліпий, лиш натикаюся на стіни. І знов один, і знов на самоті. Я швидко перетворююсь в руїну........Та лікар, приписав пігулки часу. Лікує?, якщо зовсім не доб'є. Я перетворююсь в буденну сіру масу. І мій граніт ні ,що вже не пробʼє..........(webber)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2016
автор: webber