Продовження
"Вишивала ніч узори"
Вишивав світанок сонце,
Трави й роси з кришталю,
Промінь кидав на віконце
І гукав усім “люблю “.
Цілував у щічку квітку,
Щось на вушко шепотів,
Обійняв красу-берізку,
Сам сережок захотів.
Вишивав погожу днину,
Проганяв вітри далеко,
( Ті лише псують картину ).
Нанесли малят лелеки.
Вишивав світанок щастя,
Всім по жменьці дарував,
Роздавав святе причастя,
День із радістю вінчав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708222
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 24.12.2016
автор: Шостацька Людмила