Облиш. Між нами вже немає почуттів.
Твій погляд не бентежить мою душу.
Твої вуста вже не шепочуть ніжних слів.
Мої ж..мовчать і не цілують твоїх більше…
Пробач, якщо була у чомусь я не права,
І не проси пробачення за миті сліз моїх.
Ми не чужі з тобою люди, але вже не пара;
Лиш збережемо в пам’яті щасливі наші дні.
З тобою в нас по-різному бувало…
…Частиночка життя присвячена тобі.
І дякую судьбі, яка подарувала
Щасливі наші миті, ті чарівні дні!
Облиш. І не проси пробачення у мене.
Так склалося. Так, значить, мало бути!
Але всі почуття, які жили у душах наших,
Все, що було, нам не дадуть забути!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2016
автор: Анна Голуб