Я відпустив назавжди цю Любов .

Я  відпустив  назавжди  цю  Любов  .

Я  відпустив  назавжди  цю  Любов  .
Яка  не  Моя  ..  В  серці  заблукала  ..
Та  ріже  Душу  біллю  ..  знов  і  знов  ..
Душа  в  Любові  іншого  чекала  ..

Душа  чекала  Щастя  ,почуттів  .
Каскад  п’янких  ,  солодких  поцілунків  .
Зазнала  знов  ...в  глибоку  рану  ..  сіль  ..
Безсоння  ночі  та  емоцій  трунків  ..

Хоч  не  Люблю  ..  Неспокій  на  Душі  ..
Картає  Душу  спогадів  ночами  ..
Не  раз  приходиш  ,  ще  у  сні  .
Насправді  бездна  ,  прірва  поміж  Нами  .

Для  чого  ?  Бог  Мені  Тебе  послав  ?
Для  чого  ?  Від  Любові  мав  страждати  .
Для  чого  ?  Помилився  ,  покохав  ..
Для  чого  ?  щоб  в  ночах  не  засипати  ?!

Для  того  щоб  пізнати  мав  Любов  .
Для  того  щоб  чужого  не  впускати  ..
Для  того  щоб  навчитись  –  знов  і  знов  ..
Кого  Любити  а  кого  прогнати  …




Автор    Підгірний  Володимир    22.12.2016р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2016
автор: Мировий