Я відпустив назавжди цю Любов .
Я відпустив назавжди цю Любов .
Яка не Моя .. В серці заблукала ..
Та ріже Душу біллю .. знов і знов ..
Душа в Любові іншого чекала ..
Душа чекала Щастя ,почуттів .
Каскад п’янких , солодких поцілунків .
Зазнала знов ...в глибоку рану .. сіль ..
Безсоння ночі та емоцій трунків ..
Хоч не Люблю .. Неспокій на Душі ..
Картає Душу спогадів ночами ..
Не раз приходиш , ще у сні .
Насправді бездна , прірва поміж Нами .
Для чого ? Бог Мені Тебе послав ?
Для чого ? Від Любові мав страждати .
Для чого ? Помилився , покохав ..
Для чого ? щоб в ночах не засипати ?!
Для того щоб пізнати мав Любов .
Для того щоб чужого не впускати ..
Для того щоб навчитись – знов і знов ..
Кого Любити а кого прогнати …
Автор Підгірний Володимир 22.12.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2016
автор: Мировий