Намалюй мене білим, зима,
На поверхнях засніжених вікон,
Ми 3 тобою зрівнялись за віком
Вже на скронях блищить сивина.
Намалюй мене білим, зима,
На папері, що є чистим полем,
Хай озветься малюнок той болем,
І я довго ще буду сумна.
Намалюй мене білим, зима
Кольорів - різнобарв'я не треба,
Досить світла що лине із неба,
Я малюнок довершу сама.
Що ж вагаєшся, біла зима?
Я ж так часто тебе малювала
У віршах своїх. Душу вкладала.
Чи в хурделиці пензля нема?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708370
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 25.12.2016
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)