Фотограф
Світло спогадів яскравих
зберігаю для душі,
полем квітів золотавих
що рождають міражі.
З ними все побачу знову,
що втонуло у роках
і почую серцем мову,
що звучала у думках.
Знов відчую теплим слово,
ніжним дотик у руках,
хоч життя не має схову,
а стікає по струмках.
Тож дістану дивопристрій
і погляну на життя
та спіймавши гарний настрій
збережу на майбуття.
І в картинках з мого світу
бачу радістю її,
діву юну, повну цвіту,
що вкрашала дні мої .
Як шкода, що все минає,
позираючи у сни,
де промінням догорає
диво ранної весни.
Але спогади яскраві,
розростаючись живуть,
ніби думоньки ласкаві
ще за дівою цвітуть.
Віктор Цвіт 20.12.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2016
автор: Віктор Цвіт