***
Приходять сни
із літа до весни,
а розказати нікому,
буває,
коли її немає.
***
[i]– От і побачились.
Не пізнає́ш ...свою? – [/i]
Це – із колись.
Не бачу, а стою.
А на межі – нікого і ніде.
А час іде.
***
Малюю очі,
а думки урочі
закреслює жура самотини.
Минулі мрії
і мої надії
оповивають кольорові сни.
***
І у свята яса –
нічого не робити
і думати, але не говорити, –
[i]пробачте, небеса.[/i]
***
У мене карма Савича.
Напишете мені, –
і гавані,
й пристанища,
й причали,
і...
мене ловили і...
піймали.
***
Минає час,
і день,
і місяці́...
Літа...
І досі десь
у самому кінці –
мета..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708439
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 25.12.2016
автор: I.Teрен