***
Дивлюсь на сонце я крізь китицю калини,
Сніжинка котиться сльозою по щоці…
Покрита інеєм, мов пухом тополиним
Червона ягода палає у руці.
І крає серце кольором кривавим
І присмаком морозним і терпким –
Комусь святковий сміх, вино, забави,
А иншим – безнадія, прах і дим.
А іншим залишаються лиш сльози,
Тривожних снів безмовні міражі,
В оскаженілі зливи і морози
Їх янголів над ними голоси.
І серце, як пташина на долоні,
Як ягода калини у руці…
А сніг і сонце падають на скроні,
Сніжинка котиться сльозою по щоці…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708492
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.12.2016
автор: Алла Гавришко-Бабічева