Мете зима, замітає,
у небі зіронька моргає
і вона там одинока,
інші у хмарах високих.
Місяченько заховався,
ніби в ковдру замотався,
не видно його вгорі,
лиш посвистують вітри.
Замітає сад і поле,
темним світ ставав довкола,
не спинить високий ліс
гул вітрів і завірюх політ.
А зіронька одинока
світить ясно понад полем,
сотні блисків повторяють:
на снігу зірками сяють.
Це прийшла уже зима,
земля біла до Різдва:
прикрашає навкруги
ліс, поля і всі сади.
Світить зіронька ясна,
теж готова до Різдва,
додасть світу чистоти
і казкової краси!
Ангелик благословить,
святкувати запросить,
із Народженим вітає
і свято вже наступає!
1.12.2016.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708503
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 25.12.2016
автор: Светлана Борщ