[i]Голуби він годував із вікна,
Як допекла ця скрипуча зима,
Веснами крихти ковталися спрагло,
Голод - не тітка, тримайтесь малеча...
Вам ще літати по вихорах часу,
Мир прославляти у днях навіже́них,
Жменя запахла окрайчиком свіжим,
Знову злетілася зграя красивих...
А по низу копошився мурашник :
Люди, машини, змішалося все,
Легко упасти в рутину - чагарник,
Тільки б крило доброти зберегти...
Голуби він годував із вікна,
Щоби продовжити інше життя...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708599
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2016
автор: Мандрівник