не допитуйся ні про що, що мене турбує.
і не стій від мене так близько - лише за крок.
а інакше мій сон тебе в душі карбує
і з кожним поглядом паралізує до кісток.
я забуваю, як спати, дихати і як бути..
або як не сумувати за тобою до божевільного тремтіння.
мені, мабуть, хотілося б тебе на мить забути,
але ти мій подих, спокій, моє терпіння.
хоча іноді мені здається - ти всюди.
що ти - весь мій світ, і що все це якось занадто.
нам подобаються ті ж фільми і ті ж книги, ті ж люди
нас пов'язує так багато, і це - чудо.
люди не можуть бути настільки схожі
це доля так жартує - злий гумор вічний.
а ми наче рідні, але все ж просто перехожі,
так спокусливо й настирно приходить відчай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2016
автор: Mellani