Засиніли у полі ніжнесенькі волошки,
Вся Земля покрилась чарівним цвітом,
Де-не-де видніються білесенькі ромашки,
Всі луги й поля цвітуть тепленьким літом.
Волошки, волошки! Цвітіть кожну мить,
Даруйте нам квіти, як неба блакить.
Волошки прекрасні, як очі дитини
Ростуть при дорозі біля куща калини.
Вийду у поле, де квітнуть волошки –
Душа завмирає від тої краси.
Миготять у волошках квіточки ромашки
І блистять під сонцем краплинки роси.
Назбираю квітів і сплету віночок,
Заплету у коси сині квіточки,
Повернусь додому, зайду у садочок,
Подивлюсь на небо, а там – зірочки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708724
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.12.2016
автор: Анна Яковчук