Вікно у сад солодких снів,
Гераней білих підвіконня.
Улігся сніг, як тільки вмів,
Щось шепотів собі спросоння.
Казки природі повідав
У дивнім спокої, надії.
Поземкою укрився став,
І безтурботно стихли дії.
Поторочилася зима
Небесно-срібними нитками,
Вдягала в шуби крадькома
Дерева з пишними шапками…
У турці кава пахкотить,
Витають пахощі в тумані...
Глянь у вікно! Там світ зорить, —
Вдивлялися у сад герані. 31/01/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2016
автор: Lana P.